Географія рідного краю
Програма елективного курсу 7 клас ( 20 годин)
Пояснювальна записка
Програма елективного курсу «Географія рідного краю» розрахована на учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Мета курсу – ознайомити учнів з природою, населенням, топонімікою свого краю, сформувати в них природничі, соціальні знання та вміння як необхідні компоненти освіти.
Вивчення курсу «Географія рідного краю» сприятиме розширенню, поглибленню і систематизації знань учнів про природу, населення, топоніміку рідного краю. Реалізація даного курсу дає можливість вчити учнів вести краєзнавчу пошукову та дослідницьку діяльність з використанням знань як з географії, так і з історії, біології, літератури та інших предметів шкільного компоненту, навчити учнів узагальнювати і оформляти результати власних досліджень.
Програма курсу «Географія рідного краю» передбачає розв’язання таких завдань:
· дати учням ґрунтовні знання про природу, населення і топоніміку міста Новомосковська;
· ознайомити з принципами раціонального використання природних ресурсів свого краю;
· навчити учнів практично застосовувати здобуті географічні знання, оцінювати стан природи свого міста і вплив на нього господарської діяльності людини;
· виховувати бережливе ставлення до природи і ресурсів свого краю ;
· усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються в навколишньому середовищі та в суспільстві свого краю.
Програма курсу « Географія рідного краю» включає вступну частину та два розділи. У «Вступі» (на вивчення якого відводиться 1 година) розглядаються об’єкт вивчення, джерела краєзнавчих знань, методи краєзнавчо-пошукової та краєзнавчо-дослідницької діяльності, способи оформлення результатів краєзнавчої роботи.
Розділ І – «Фізична географія рідного краю» складається з 5 тем, які передбачають вивчення компонентів природного комплексу території, що вивчається. На вивчення даного розділу відводиться 11 годин.
Розділ ІІ – «Історія виникнення та топоніміка міста Новомосковська» на його вивчення відводиться 6 години.
Програмою передбачені науково-дослідницькі роботи, зустрічі, екскурсії, фенологічні спостереження, практичні, творчі роботи, які сприяють виробленню в учнів навичок використання краєзнавчих матеріалів в різних конкретних ситуаціях, вміння вести пошуково-дослідницьку роботу.
Програмою передбачено виконання чотирьох практичних робіт у розділі «Фізична географія рідного краю».
Передбачені програмою екскурсії до природних об’єктів, в краєзнавчий музей, по місту до пам’тників архітектури (всього їх пропонується протягом вивчення курсу шість) допоможуть учням більш глибоко і змістовно пізнати свій край, вивчити його і полюбити.
Побудова програми дозволяє вчителю творчо підходити до її реалізації, самостійно варіювати її структурою, підбирати такі методи і форми роботи, які принесуть бажаний результат.
Такий комплексний підхід до вивчення рідного краю розширює практичне значення краєзнавства, сприяє всебічному вивченню свого міста.
ПРОГРАМА ЕЛЕКТИВНОГО КУСУ«ГЕОГРАФІЯ РІДНОГО КРАЮ»
7 КЛАС – 20 годин
№
|
К-сть
годин
|
Зміст
|
Навчальні досягнення
| |
1
|
1
|
Вступ.
Основні напрямки роботи курсу, ознайомлення з програмою курсу. Правила поведінки під час роботи в природі.
Поняття «краєзнавство». Об’єкт вивчення краєзнавства. Джерела краєзнавчих знань. Дослідження і дослідники краю. Методи краєзнавчо-пошукової та краєзнавчо-дослідницької діяльності.
|
Учні:
- визначають об’єкт вивчення краєзнавства;
- уміють користуватися різними джерелами знань про свій край;
- характеризують методи краєзнавчої діяльності .
| |
Фізична географія рідного краю (11 год.)
| ||||
2
|
3
|
Географічне положення м. Новомосковська.
Екскурсія. Ознайомлення з природою своєї місцевості.
|
Учні:
- характеризують географічне положення міста;
- роблять висновки, узагальнення щодо географічного положення міста;визначають сторони горизонту, використовуючи компас.
| |
3
|
3
|
Земна поверхня і надра краю
Форми земної поверхні краю.
Гірські породи і мінерали, їх властивості. Корисні копалини краю.
Практична робота №1 (на місцевості) Збір гірських порід і мінералів рідного краю. Складання опису гірських порід. Оформлення колекції.
|
Учні:
- характеризують особливості рельєфу;
-знайомляться з гірськими породами і корисними копалинами краю;
- складають опис гірських порід рідного краю.
| |
4
|
1
|
Повітря і погода.
Погода і спостереження за нею. Зміни погоди, причини ,що їх викликають.
Робота з метеоприладами.
Прогнозування погоди і народні прикмети.
|
Учні:
- ведуть спостереження та аналізують метеорологічні дані;
- опрацьовують метеорологічні показники;
- користуються метеорологічними приладами.
| |
5
|
2
|
Вода в природі.
Екскурсія до річки Самари..
Практична робота №2 ( на місцевості). Вивчення р. Самари та місцевості, що прилягає до неї.
Творча робота: Розробити проект врятування водних об’єктів свого краю.
|
Учні:
- вміють давати характеристику водним об’єктам;
- аналізують значення водних ресурсів для свого краю, екологічні проблеми поверхневих та підземних вод.
| |
6
|
2
|
Ґрунтово – рослинний покрив і тваринний світ.
Найпоширеніші ґрунти рідного краю.
Практична робота № 3 ( на місцевості). Визначення механічного складу грунту. Збір зразків грунту різних типів.
Вивчення видового складу рослин і тварин краю. Червоний список Новомосковщини .
Практична робота № 4 ( на місцевості).Опис лісового фітоценозу.
|
Учні:
- пояснюють особливості утворення і поширення ґрунтів в краї;
- характеризують особливості рослинного і тваринного світу на території краю;
- наводять приклади червонокнижних представників рослинного і тваринного світу свого краю.
| |
Історія виникнення та топоніміка міста Новомосковська(6 год.)
| ||||
7
|
6
|
Історія виникнення нашого міста. Походження його назви,. Заселення території. Мікроотопоніми міста.
Екскурсія вулицями міста.
Особливості культури і побуту місцевого населення. Традиції своєї родини.
Екскурсії до краєзнавчого музею та до Троїцького собору міста Новомосковська.
|
Учні:
- дають характеристику особливостям культури і побуту місцевого населення;
- вміють пояснити відомі топоніми і мікротопоніми.
| |
Узагальнення і систематизація знань
| ||||
8
|
2
|
Оформлення практичних робіт. Виготовлення наочності для кабінету. Оформлення фотогазети за результатами практики.
|
Учні:
- користуються способами оформлення результатів дослідницької роботи.
| |
Дидактичні матеріали
План географічного опису річки
1. Загальні відомості про річку:
- назва;
- місцезнаходження (район, область);
- де бере початок , куди впадає;
- до басейну якої головної річки, що впадає в море, належить;
- які частини річки досліджувалися.
2. Опис місцевості, що прилягає до річки:
- рельєф;
- характер рослинності;
- ґрунти;
- заселення басейну (типи посилень, шляхи);
- господарське використання.
3. Опис долини річки:
- ширина;
- висота і стрімкість схилів (правого і лівого);
- наявність терас, характер дна долини, її рослинність;
- заплава й наявність на ній стариць, озер , рослинності;
- відслонення гірських порід.
4. Опис русла річки:
- план русла;
- загальний характер русла (пряме чи звивисте, чи є острови, рукави, мілини, перекати, плеса,пороги, водоспади);
- характер і склад берегів;
- ширина русла;
- глибина;
- дно річки;
- швидкість течії;
- витрати води.
5. Відомості про режим річки. Слід провести опитування серед місцевого населення з метою отримання інформації про режим річки або використати дані гідрологічних спостережень з довідкових матеріалів. Опис режиму річки роблять за окремими сезонами і не для окремої ділянки , а для всієї річки
План опису гірських порід
1. Назва гірської породи, до якої групи належить. Особливості утворення.
2. Склад гірської породи.
3. Форма, колір.
4. Вага (вказується відносно – важкий, легкий, середній).
5. Блиск(матовий, металевий, скляний чи відсутній)
6. Твердість (риска наноситься склом чи нігтем - м'яка порода, риска наноситься лезом ножа – тверда, риска наноситься кварцом чи її взагалі неможливо нанести – дуже тверда)
7. Структура (масивна, шарувата, сланцювата, пориста, пухирчаста).
8. Використання людиною в практичній діяльності.
9. Додаткові відомості про гірську породу.
Визначення механічного складу ґрунту
Механічний склад ґрунту визначається в «мокрий» спосіб окремо для кожного горизонту. Для цього за допомогою лопати відколупують з кожного горизонту зразки ґрунту. Їх намочують і розминають рукою, доводячи до пластичного стану. Коли це зроблено, то із шматка ґрунту скачують кульку. Якщо це зробити не вдається то ґрунт піщаний.. Якщо ж кульку вдалося одержати, то намагаються розкачати між долонями рук у шнур завтовшки 7-8 мм. Якщо це не вдалося (шнур розпався), то такий ґрунт має механічний супіщаний склад. Якщо ж шнур вдалося зробити, то його пробують скласти у кільце. Якщо кільце тріскається, то ґрунт суглинистий. У випадку, коли кільце можна виготовити, то ґрунт має глинястий механічний склад.
Опис лісового фітоценозу
Під час опису лісового фітоценозу обирають ділянку лісу розміром 20х20 м, яку обмежують мотузкою. Опис здійснюється шляхом заповнення картки.
Спершу учні повинні визначити формулу деревостою. Для цього потрібно порахувати всі дерева в межах ділянки. Отриману кількість дерев прирівнюють до 100%.
Потім рахують дерева кожного виду. Вони прирівнюються до х%. Складається пропорція і вираховується відсотковий склад дерев на ділянці. Отримані числа ділять на 10 і результати округлюють до цілих чисел.
Список рекомендованої літератури
1. Зеленська Л.І., Афанасьєв О.Є. Географія рідного краю. Дніпропетровщина. Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2006
2. Пивоварова Г.П. По страницам занимательной географи:-М.:Просвещение, 1990
3. Природа рідного краю: \Авт.- упорадники В.М.Скляренко, М.О.Панкова; -Харків: Філіо, 2008
4. Топонімія Дніпропетровщини. Дніпропетровщина. Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2006
5. Червона книга України. Київ, 2009
Комментариев нет:
Отправить комментарий