Готуємося до конкурсів
среда, 16 ноября 2016 г.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО КОНКУРСУ „КОЛОСОК-осінній-2016”
1-6 класи
СПЕЦІАЛЬНІ ТЕМИ КОНКУРСУ:
1-6: ПРИРОДОЗНАВСТВО+КАЗКИ,
ПРИРОДОЗНАВСТВО+ЗАГАДКИ, ПРИРОДОЗНАВСТВО+ЧИСЛА;
1-2 класи
· Пригадай, які рослини і тварини є героями казок або виконують у казках
важливу роль.
· Пригадай загадки про тварин, рослин та явища природи.
· Якщо ти вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому
сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online”
на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР” (категорія 1-2 класи).
Прочитай разом з батьками газети „КОЛОСОЧОК”: „Найулюбленіше дерево в
Україні” (№ 9/12); „Чорні-чорні
птахи” (спостережлива казка) (№ 23/16);
„Чому плаче сосна?” (бурштинова казка) (№ 25/16);
„Якого кольору барвінок?” (кольорова казка) (№ 24/16); „Історія одного жабеняти” (казка про перетворення) (№ 21/16).
3-4 класи
· Пригадай, які рослини і тварини є героями казок або виконують у казках важливу роль.
· Пригадай загадки про тварин, рослин та явища природи.
· Довідайся, чому у риб такі дивні назви: риба-їжак, риба-молот,
риба-метелик, риба місяць, риба пилка, риба вудильник, риба меч, риба голка.
· Якщо ти вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому
сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online”
на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР” (категорія 3-4 класи).
Прочитай газети „КОЛОСОЧОК”: „Однакові та різні” (казка про
сімейні види) (№ 26/16);
„Чорні-чорні птахи” (спостережлива казка) (№ 23/16);
„Чому плаче сосна?” (бурштинова казка) (№ 25/16);
„Найулюбленіше дерево в Україні” (№ 9/12);
„Острів лемурів” (№ 5/14);
„Найдрібніша пташка” (№ 14/12).
Прочитай у
журналах „КОЛОСОК” статті: Олесі Капачинської „Слух у птахів” (№ 10/12); Ігора Дикого „Клишоногий господар Карпат”(№ 10/16); Ольги Євстігнєєвої „Язики на всі смаки” (№ 2/08).
5-6 класи
·
Довідайся, які рослини є рекордсменами росту.
·
Довідайся, які птахи, що справді є у природі, мають такі
ж назви, як казкові.
·
Гілками яких рослин, крім ялинки, досі прикрашають житло на
Різдво?
·
Довідайся, казкові чи правдиві твердження: „птах, який не літає”; „риба, яку можна втопити”; „звір, який не має ніг”; „рослина, яка живе без
світла”.
·
Якщо ти
вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому
сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online”
на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР” (категорія 5-6 класи).
Прочитай
газети „КОЛОСОЧОК”: „Природа – фабрика
барвників” (№ 8/16), „Чому плаче сосна?”
(бурштинова казка) (№ 25/16); „Отруйні рослини України” (№ 16/15);
Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Олесі Капачинської
„Слух у птахів” (№ 10/12); Ірини
Пісулінської „Суперкамуфляж”(№ 2/08); Ольги Євстігнєєвої „Язики на всі смаки”
(№ 2/08); Олени Крижановської
„Кульбаба або Диво-рослина” (№7/12).
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО КОНКУРСУ „КОЛОСОК-осінній-2016”
7-11 класи
СПЕЦІАЛЬНІ ТЕМИ КОНКУРСУ:
ФІЗИКА +, БІОЛОГІЯ +, ХІМІЯ +.
Ти вже розумієш, що фізика, хімія та біологія тісно пов’язані між собою, адже
предметом їхнього вивчення є природа – жива й нежива. Але кожна з цих наук крім
того знайшла своє застосування у різних галузях людського пізнання. Знання, які
ти отримуєш з природничих предметів, стануть тобі у пригоді, щоб зрозуміти не
лише явища природи, але й літературний твір, історичну подію, символіку країн,
сучасну архітектуру, твори мистецтва. Саме про це завдання нашого конкурсу.
Цього разу запитань для підготовки буде небагато. Ти зможеш не лише
перевірити свою ерудицію, але й
застосувати знання, отримані в школі, для вирішення завдань
міжпредметного характеру. Успіху тобі і „ЗОЛОТОГО КОЛОСКА”!
7-8 класи
· Книги, які змінюють
світ на краще. Прочитай книгу Жуль Верна „Подорож
на Місяць”.
· Екологія. Довідайся, які способи
використовують екологи, щоб встановити забрудненість атмосфери.
· Закони природи. Пригадай докази прямолінійного
поширення світла.
· Досліди. Довідайся. як можна продемонструвати резонанс маятників.
· Самоосвіта. Довідайся історію своїх джинсів.
· Шахові фігури. Поспостерігай за грою у шахи.
Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Олени Крижановської „Переплетіння наук” (№ 8/16), Валерія Соболя „Цей різнобарвний чай” (№ 9, 11/11),
Жака-Ів Кусто „Найближча родичка верблюда”(№ 6/14),
Віктора Мясникова „Метали, відомі
здавна” (№ 4/09), Олександра Шевчука „Сестра Землі”(№ 11/13), „Природні барвники”(№ 9/11), Олени Авершиної „Про
рослину, в плодах якої восени боги ховають сонце” (№6/2016), Ганни Боярських „Чудодійний коктейль – повітря” (№8/2016).
9-11 класи
· Cлідопит. Як тварини пристосувалися до
ходіння по різній поверхні?
· Самоосвіта. Спробуй поглибити свої знання
про фотосинтез.
· Мистецтво. Як науковці досліджують полотна
знаменитих митців?
· Історія людства. Які пандемії
спіткали людство? Що їх спричинило?
· Архітектура. Які прийоми архітектори
запозичили у злакових рослин?
Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Олени
Крижановської „Переплетіння наук” (№ 8/16), Ольги Возної „Якщо ти мрієш стати
космонавтом” (№ 5/16), Світлани Камишної „Що таке пігменти?” (№ 7/16), Валерія Соболя „Цей
різнобарвний чай” (№ 9,11/11), Катерини Нікішової „Лінивці періодичної системи” (№ 6/14), Ніни Шуляренко „Хто як
жалить?” (№6/2016), Вікторії
Богданової „Чому продукти кислі на смак?” (№8/2016),
Микити Каліберди „Хімія у невагомості” (№8/2016).
У 2016 році
відбувся конкурс УЧИТЕЛЬ РОКУ-2016
за версією журналу КОЛОСОК. Завдання, які ми пропонували учителям фізики,
хімії, біології, астрономії та географії ти знайдеш у вільному доступі на
нашому сайті http://kolosok.org.ua/teachertest-practice/.
Позмагайся з учителями! Спродуй, як ти справишся з цими завданнями. Таке
змагання не лише цікаве, але й стане тобі у пригоді при підготовці до ЗНО.
Прочитай
статті, які написали у журнал „КОЛОСОК” лауреати та фіналісти конкурсу, учителі
природничих наук. Знайди призерів конкурсу. Якщо серед них є твій учитель,
привітай його!
Задача № 1 до теми «Атмосфера»
1.З підняттям
вгору на кожні 1000 м температура
знижується на 6ºС.
2. На кожні 100 м
підйому атмосферний тиск знижується на 10 мм рт.ст.
Атмосферний
тиск біля підніжжя гори 760мм рт.ст., а температура повітря 18ºС. Визначити
атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить
15ºС.
Розв'язання:
1.
Визначаємо, на
скільки градусів змінилася температура повітря:
18ºС - 15ºС =
3ºС
2.
Визначаємо
відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на кожні 1000 м температура знижується на 6ºС
( 1 )
3ºС х 1000 м: 6ºС = 500м
3.
Далі
визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту
500м (2)
500м : 100м х
10мм рт.ст = 50 мм рт.ст
4.
Визначимо, яким
буде атмосферний тиск на вершині гори:
760мм рт.ст.- 50 мм
рт.ст. = 710 мм рт.ст
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710
мм рт.ст .
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760мм рт.ст., а температура повітря
21ºС. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на
ній становить -5ºС.
Задача № 2 до теми
«Атмосфера»
1.З підняттям
вгору на кожні 1000 м температура
знижується на 6ºС.
На якій висоті буде зона снігів та льодовиків,якщо біля підніжжя гори
(висота 0 м) середня річна температура становить + 16ºС.
Розв'язання:
1.
Як відомо, межа
снігової лінії 0ºС, а зниження
температури відбувається на 6ºС на кожний кілометр підйому
2.
1 км - 6ºС
х км - 16ºС
х = 16: 6 = 2,6
км
Відповідь: зона снігів та льодовиків з'явиться в горах
приблизно на висоті 2,6 кілометра.
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
На якій висоті буде зона снігів
та льодовиків,якщо біля підніжжя гори (висота 0 м) середня річна температура
становить + 21ºС.
Задача № 3
до теми «Атмосфера»
1. На кожні 100 м підйому атмосферний тиск знижується на
10 мм рт.ст.
Визначте
атмосферний тиск на вершині гори Говерли, якщо на висоті 183 м він у цей час
становить 720 м рт.ст.
Розв'язання:
1.
2061-183=1878 м
2.
1000 м – 100 мм
рт.ст.
1878 м – х мм
рт.ст.
х = 187,8 мм
рт.ст.
3.
Визначимо, яким
буде атмосферний тиск на вершині гори Говерли:
720мм рт.ст.- 187,8 мм
рт.ст. = 532,2 мм рт.ст
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерли
приблизно становитиме 532 мм рт.ст .
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте
атмосферний тиск на вершині гори Монблан (4087 м), якщо на висоті 400 м він у
цей час становить 720 м рт.ст.
Задача № 4 до теми «Атмосфера»
1.Кількість
зволоження = Кількість опадів
Випаровування
Визначте
величину випаровування за рік для м. Кривий Ріг, якщо річна кількість опадів
становить 425 мм, а коефіцієнт зволоження - 0,53.
Розв'язання:
1.
Випаровування =
Кількість опадів
Кількість зволоження
2.
Випаровування =
425: 0,53 = 801,88 мм
Відповідь: величина випаровування за рік для м. Кривий
Ріг становить приблизно 800мм .
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте
величину випаровування за рік для м. Новомосковська, якщо річна кількість
опадів становить 455 мм, а коефіцієнт зволоження - 0,63.
Задача № 5 до теми «Атмосфера»
1.Кількість
зволоження = Кількість опадів
Випаровування
Визначте річну
кількість опадів для м. Коломия, якщо величина випаровуваності за рік становить
530 мм, а коефіцієнт зволоження1,17.
Розв'язання:
1.
Опади = Кількість зволоження х Випаровування
2.
Опади = 1,17 х
530 = 620,1 мм
Відповідь: річна кількість опадів для м. Коломия становить приблизно 620мм .
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте річну кількість опадів для м. Дніпропетровськ, якщо величина
випаровуваності за рік становить 800 мм, а коефіцієнт зволоження 0,63.
Задача № 1 до теми «Масштаб»
1. Масштаб – це
відношення довжини відрізка на плані, або карті до його дійсної довжини на
земній поверхні.
2. Масштаб карти 1
: 100000 означає, що 1 см на карті відповідає 100000 см ( або 1000 м, або 1 км
) на місцевості .
3. Масштаб буває
трьох видів: числовий (1 : 100000 ),
іменований ( в 1 см
1000 м, або в 1 см 1 км), лінійний.
Визначте масштаб
карти, якщо вулиця завдовжки 2 км зображена на ній лінією 8 см.
Розв'язання:
1.
2 км – 2000 м
2.
8 см - 2000 м
1см – х м
х =2000м : 8 см = 250м
Отже, 1см = 250
м (іменований), 1:25000 (числовий)
Відповідь: масштаб карти 1:25000
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте масштаб карти, на якій відстань від Києва до Харкова (408км)
зображено відрізком 48 см.
Задача № 2 до теми «Масштаб»
1.
Масштаб – це відношення довжини відрізка на плані, або карті до його дійсної
довжини на земній поверхні.
2.
Масштаб карти 1 : 100000 означає, що 1 см на карті відповідає 100000 см ( або 1000
м, або 1 км ) на місцевості .
3.
Масштаб буває трьох видів: числовий (1 : 100000 ),
іменований
( в 1 см 1000 м, або в 1 см 1 км),
лінійний.
Визначте
масштаб глобуса, якщо на ньому Україна займає площу близько 6,7 см ².
Розв'язання:
1. Відомо, що площа України 603700
км²;
2. 6,7 см ² - 603700 км²
1см² – х км²
х = 603700 : 6,7 = 90104,48 км²
3.
√х = 300 км =
30000000 см
Відповідь: масштаб глобуса 1:30000000
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте масштаб плану, якщо ліс
площею 20 га охоплює на ньому 20см².
Задача № 3 до теми «Масштаб»
1.
Масштаб – це відношення довжини відрізка на плані, або карті до його дійсної
довжини на земній поверхні.
2.
Масштаб карти 1 : 100000 означає, що 1 см на карті відповідає 100000 см ( або
1000 м, або 1 км ) на місцевості .
3.
Масштаб буває трьох видів: числовий (1 : 100000 ),
іменований
( в 1 см 1000 м, або в 1 см 1 км),
лінійний.
Яку площу займе
Україна на карті півкуль, яка не спотворює площі і має масштаб 1: 22000000 ?
Розв'язання:
1.
В 1см – 220 км
2. 1см² - 48 400 км²
х см ²
- 603700 км²
х = 603700 : 48400 = 12,47 км²
Відповідь: Україна на карті півкуль займає площу 12,47
см²
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Яку площу займе
Україна на карті півкуль, яка не спотворює площі і має масштаб 1: 35000000 ?
Задача № 4 до теми «Масштаб»
1.
Масштаб – це відношення довжини відрізка на плані, або карті до його дійсної
довжини на земній поверхні.
2.
Масштаб карти 1 : 100000 означає, що 1 см на карті відповідає 100000 см ( або
1000 м, або 1 км ) на місцевості .
3.
Масштаб буває трьох видів: числовий (1 : 100000 ),
іменований
( в 1 см 1000 м, або в 1 см 1 км),
лінійний.
Скільки
потрібно часу для переходу від одного села в інше, якщо відстань між цими
селами на топографічній карті з масштабом 1: 50000 дорівнює 20 см, а швидкість
ходьби 5 км/ год?
Розв'язання:
1.
В 1см – 0,5 км
2.
0,5 х 20 = 10
км
3.
10: 5 = 2 год
Відповідь: для переходу з одного села в інше необхідно 2
години
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Скільки
потрібно часу для переходу від одного села в інше, якщо відстань між цими
селами на топографічній карті з масштабом 1: 20000 дорівнює 45 см, а швидкість
ходьби 5 км/ год?
Задача № 1 до теми «Визначення часу»
1. Місцевий час –
це час на конкретному меридіані в даний
момент.
2. Поясний час – це
час серединного меридіана в межах одного поясу .
3. 360º : 24 год =
15º - обертається планета за 1 год.
4. 60 хв : 15º = 4
хв - обертається Земля на1º
Визначте географічну довготу міста – обласного центру України, якщо різниця
між його місцевим часом і місцевим часом
Лондона складає 1 год 36 хв.
Розв'язання:
1.
1год 36 хв = 96
хв
2.
За 4 хв Земля
обертається на 1º
96 : 4 = 24º
Відповідь: 24º сх..д.
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте
географічну довготу міста України, якщо різниця між його місцевим часом і місцевим часом Лондона складає 2 год
6 хв.
Задача № 2 до теми «Визначення часу»
1. Місцевий час –
це час на конкретному меридіані в даний
момент.
2. Поясний час – це
час серединного меридіана в межах одного поясу .
3. 360º : 24 год =
15º - обертається планета за 1 год.
4. 60 хв : 15º = 4
хв - обертається Земля на1º
Визначте місцевий час у Харкові
(50º пн..ш., 36º сх..д), якщо в Києві (51º пн..ш. 31º сх..д.) 10 год.
Розв'язання:
1.
36 º- 31º = 5º
2.
1º -4 хв
5º - х хв.
Х = 5º х 4 = 20 хв
3.
10 год + 20 хв
= 10 год 20 хв
Відповідь: місцевий час у Харкові 10 год 20 хв.
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте місцевий час у Чернівцях
(48º пн..ш., 26º сх..д), якщо в Києві
(51º пн..ш. 31º сх..д.) 10 год.
Задача № 3 до теми «Визначення часу»
1. Місцевий час –
це час на конкретному меридіані в даний
момент.
2. Поясний час – це
час серединного меридіана в межах одного поясу .
3. 360º : 24 год =
15º - обертається планета за 1 год.
4. 60 хв : 15º = 4
хв - обертається Земля на1º
Визначте місцевий час у Харкові (50º пн..ш., 36º сх..д), якщо в Києві (51º
пн..ш. 31º сх..д.) 10 год.
Розв'язання:
4.
36 º- 31º = 5º
5.
1º -4 хв
5º - х хв.
Х = 5º х 4 = 20 хв
6.
10 год + 20 хв
= 10 год 20 хв
Відповідь: місцевий час у Харкові 10 год 20 хв.
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте різницю між місцевий
часом Віннниці (28º 30 ' сх..д) та Києва (30º 30'сх..д.) .
Задача № 4 до теми «Визначення часу»
1. Місцевий час –
це час на конкретному меридіані в даний
момент.
2. Поясний час – це
час серединного меридіана в межах одного поясу .
3. 360º : 24 год =
15º - обертається планета за 1 год.
4. 60 хв : 15º = 4
хв - обертається Земля на1º
Визначте місцевий час у Харкові (50º пн..ш., 36º сх..д), якщо в Києві (51º
пн..ш. 31º сх..д.) 10 год.
Розв'язання:
7.
36 º- 31º = 5º
8.
1º -4 хв
5º - х хв.
Х = 5º х 4 = 20 хв
9.
10 год + 20 хв
= 10 год 20 хв
Відповідь: місцевий час у Харкові 10 год 20 хв.
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте різницю між місцевий
часом Львова (24º сх..д) та Одеси (30º 30'сх..д.) .
Задача № 5 до теми «Визначення часу»
1. Місцевий час –
це час на конкретному меридіані в даний
момент.
2. Поясний час – це
час серединного меридіана в межах одного поясу .
3. 360º : 24 год =
15º - обертається планета за 1 год.
4. 60 хв : 15º = 4
хв - обертається Земля на1º
Визначте місцевий час у Харкові
(50º пн..ш., 36º сх..д), якщо в Києві (51º пн..ш. 31º сх..д.) 10 год.
Розв'язання:
10.
36 º- 31º = 5º
11.
1º -4 хв
5º - х хв.
Х = 5º х 4 = 20 хв
12.
10 год + 20 хв
= 10 год 20 хв
Відповідь: місцевий час у Харкові 10 год 20 хв.
Розв'яжи подібну задачу самостійно.
Визначте різницю між місцевий
часом Черкас (32º сх..д) та Харкова (36º сх..д.) .
Задача № 6 до теми «Визначення часу»
1. Місцевий час –
це час на конкретному меридіані в даний
момент.
2. Поясний час – це
час серединного меридіана в межах одного поясу .
3. 360º : 24 год =
15º - обертається планета за 1 год.
4. 60 хв : 15º = 4
хв - обертається Земля на1º
Визначте географічні координати
міста, якщо сонце в ньому сходить на 10 год 24 хв раніше, ніж на 180º д., а
висота Полярної зірки над горизонтом становить близько 50º.
Розв'язання:
1.
Висота полярної
зірки дорівнює широті - 50º пн..ш.
2.
10год 24 хв =
624 хв
3.
1º - 4 хв
х - 624хв.
Х =624 : 4 = 156º
4.
180º - 156º -
24º , оскільки сонце сходить пізніше
Відповідь: 50º пн..ш. 24ºсх.д.
Розв'яжи подібну задачу самостійно
Визначте географічні координати населеного пункту, якщо сонце в ньому
сходить на 2 год 8 хв раніше, ніж на Гринвіцькому меридіані, а висота Полярної зірки над горизонтом
становить близько 47º.
План характеристики географічного
положення материка
1. Розташування
щодо екватора, 0º-го меридіана, тропіків, півкуль.
2. Крайні
точки материка.
3. Океани
та моря, що омивають материк, характер берегової лінії.
4. Найближчі
за розташуванням материки.
Географічне
положення Африки
1.
Африку майже
посередині перетинає екватор, у західній частині – нульовий меридіан. Північна
частина Африки більш ніж у двічі ширша за південну. Африка водночас розташована в північній,південній,
східній та західній півкулях Землі.
Більша частина
материка лежить між тропіками, тому переважна частина території Африки
розташована в жаркому тепловому поясі.
2.
Північна – мис
Рас-Енгела (37º пн..ш., 10º сх..д.)
Південна –
мис Агульяс (Голковий) (35º пд..ш., 20º
сх..д.)
Західна – мис
Альмаді (15º пн..ш., 17º зх..д.)
Східна – мис
Рас-Гафун (11º пн..ш., 51º сх..д.)
3.
Африка оточена
водами двох океанів – Атлантичного та Індійського, із півночі омивається
Середземним морем, на північному сході – Червоним.
Береги материка
порізані слабо, найбільша затока – Гвінейська – омиває західне узбережжя Африки
в районі екватора, найбільший півострів – Сомалі, острів – Мадагаскар.
4.
Від Європи
Африка відділена Середземним морем та Гібралтарською протокою, від Азії –
Червоним морем та Суецьким перешийком.
За допомогою
карт атласу дайте характеристику географічного положення Австралії.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)